Івано-Франківськ розташований на Покутській рівнинній території південного заходу України у межиріччі Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської на абсолютно рівній площині. Місто утворилося на місці двох сіл: Заболоття(1437р.) і Княгинин (1449р.).

Дата заснування міста точно не визначена, проте достеменно відомо, що у 1662 році Станиславів(саме так називався Івано-Франківськ відпочатку) отримав магдебурзьке право. Ця дата і вважається офіційною датою заснування міста.

Місто-фортеця було споруджене за короткий термін (5 місяців) за проектом військового архітектора Корассіні з Авіньйону у формі шестикутника з додатковими бастіонами, редутами і фортом, що оточував власне замок Потоцьких. На вістрях шестикутника розташовувались бастіони у вигляді ромбів... Цікаво?

Манявський скит – аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон або Атос), визначний осередок духовності, культури й мистецтва України, розташований неподалік Івано-Франківська у с. Манява, був побудований у 1608 році серед гір як фортеця.

Скит (від грець. asketos — аскет, подвижник) — в православії називають житло пустельників, які могли проживати одноосібно в келіях і мати спільну церкву. Монахи, які проживали в скиті, приймають додаткові обіти (наприклад строгого посту, затворництва, мовчання і т.д.). Скит переважно закритий для масового відвідування. Скитами в Україні називали монастирі, які знаходились далеко від людських поселень.

Перші згадки про заснування обителі сягають кінця ХІІІ століття і пов’язані з ченцями Іоаникієм і Пахомієм. Після спустошення Києво-Печерського монастиря монголо-татарами, ці два іноки прийшли в Карпатські гори де і заснували новий монастир...

Найбільш відоме курортне місто обласного підпорядкування, засноване більш ніж 220 років тому на березі швидкоплинного Прута серед гір. За легендою назва походить від імені першого поселенця Яреми Годованця, який відвоював у гір клаптик землі і завів господарство. За іншою версією назва походить .....

Майже на половині території Яремчанської міськради розташований Карпатський Національний природний парк, утворений в 1980 р. (перший в Україні). Тут Ви можете зустріти карпатську білку, оленів, саламандру, вуйка Михася. Знаєте хто це? Помилуватися арнікою, яку в народі називають приворот-зіллям, спробувати знайти едельвейс...

Подорож у «столицю» Гуцульщини – Верховину. Саме в цих місцях полюбляли проводити літо відомі українські письменники та громадські діячі: Іван Франко, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський та інші. Дотепер саме тут найбільше збегелися гуцульська говірка, яскравий одяг, звичаї та традиції.

Тут є можливість відвідати приватний музей музичних інструментів та гуцульського побуту, де почуєте, як ці інструменти звучать і для чого слугували на перший погляд незнайомі речі, що колись у побуті використовували гуцули.

Під час екскурсії відчуєте, що «тіні забутих предків» блукають поруч, адже саме тут, у Верховині, проводились зйомки славнозвісного фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», який потрапив до Книги рекордів Гінеса, як такий, що здобув найбільше нагород.

Єдиний у світі музей писанкового розпису, традиції якого збереглися ще з дохристиянських часів. Малювання писанок відбувається за нормами суворого ритуалу, а їх чарівну силу примножує освячення разом з Паскою на Великдень.

Музей має форму писанки висотою біля 14м. Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї. Унікальний музей писанки приваблює відвідувачів з усіх країн. Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 р

Загальна площа вітражу становить понад 600 квадратних метрів. До речі, воно не має даху! Зовнішнє оздоблення виконано у тривимірному просторі.

Історія літописного Галича, якому вже понад 1110 років. Багато століть пролетіло з того часу, коли над берегами сивого Дністра, його кришталево-чистих приток - річок Лукви та Лімниці вигравали на сонці золотом бані величних храмів, здіймалися стіни могутніх укріплень стольного міста Галицького та Галицько-Волинського князівств.

Власне тут був один із наймогутніших осередків нашої державності, тут народжувався і загартовувався у переможних звитягах галицьких полків на чолі з мудрими князями український дух. Тут укладали державні документи, писали Літописи, переписували і друкували Євангелія, інші твори мистецтва. Тут споруджували білокам’яні храми, подібних до яких не було у всьому світі, тут працювали славнозвісні галицькі зодчі та майстри ювеліри.